«В Україні, держава ігнорує Дискримінацію людей з інвалідністю» – Українська Гельсінська Спілка

«В Україні, держава ігнорує Дискримінацію людей з інвалідністю»  до такого невтішного висновку дійшли фахівці-правозахисники Української Гельсінської Спілки Черкащини, які разом з активістами ГО «Волонтер Черкащини» провели відповідну інспекцію та дослідження на території області.

Тарас Щербатюк, Юрист УГСПЛ

За словами юриста Тараса Щербатюка, проблема доступності мало мобільних груп населення до підприємств, установ та організацій, які надають послуги на території Черкаської області є дуже актуальною. Незважаючи на те, що, згідно чинного законодавства ці установи зобов`язані забезпечити умови безбар`єрного доступу для людей з інвалідністю, осіб похилого віку, людей з дитячими візочками, вагітних жінок, цього майже ніхто не втілює на практиці. Така тенденція є системною по всій Україні, попри те, що ще у грудні 2009 року було ратифіковано Конвенцію про права осіб з інвалідністю.

В Україні не виконується законодавство щодо протидії порушення прав людей з інвалідністю, йдеться про недотримання норм при встановлені бордюрів на переходах, занадто вузькі проходи у громадському транспорті, дверних проходах, ліфтах. Ще однією проблемою є відсутність у громадському транспорті спеціальних пристроїв для незрячих людей.

Як зазначено в ДБН В. 2.2- 17: 2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», при проектуванні об`єктів доступних для малоломобільних груп населення мають забезпечуватися:

У статті 4 Конвенції про права осіб з інвалідністю, прописано, що країни, які ратифікували цей документ мають вжити належних заходів, щоб особи з інвалідністю, незалежно від того, де вони проживають, у сільській чи міській місцевості мали доступ на рівні з іншими категоріями населення до транспорту, об`єктів інфраструктури суспільства, технологій інформації, комунікації та зв`язку, послуг. Йдеться про виявлення та усунення перешкод, бар`єрів стосовно доступності транспорту, доріг, житлових будинків, шкіл, медичних установ, адміністративних будівель, місць праці, театрів, музеїв, інших зовнішніх та внутрішніх об`єктів.

Ще одним важливим нормативно – правовим документом у цій сфері є Закон України «Про основи соціальної захищеності Інвалідів в Україні». Стаття 26 цього Закону зобов`язує «Підприємства, установи та організації створювати умови для безперешкодного доступу інвалідів (зокрема, інвалідів, які використовують собак- поводирів, засоби пересування) до об`єктів фізичного оточення».

У реальному житті – дискримінація

Однак, досвід показує, що законодавство є лише на папері і його не дуже дотримуються у реальному житті у Львові. Наприклад, у 2015 році, учасникам ГО «Відкриті серця» дуже ввічливо рекомендували «не псувати підлогу візками» у дзеркальних залах Палацу Потоцьких…

«Дискримінація це ситуація, коли особа та\ або група осіб зазнає обмежень у користуванні правами та свободами». У даному випадку, йдеться про дискримінацію за ознакою інвалідності. Така дискримінація, згідно статті 4 Конвенції про права осіб з інвалідністю має бути усунута «.. з боку будь – якої особи, організації, або приватного підприємства». Водночас, зауважу, що не можна виключати й людський фактор, тому що багато залежить від особистого сприйняття ситуації з боку екскурсовода чи працівників музею.

Що робити, якщо пандус неможливо встановити?

Якщо діючі об’єкти неможливо повністю пристосувати для потреб людей з інвалідністю, за погодженням з громадськими організаціями інвалідів здійснюється їх розумне  пристосування з урахуванням універсального дизайну. Таким чином, при бажанні, надавачі послуг мають можливість альтернативи щодо забезпечення доступності послуг для людей з інвалідністю, шляхом встановлення спеціальних пристроїв виклику: підйомників, кнопок виклику персоналу тощо. Наприклад, у Львові такий підйомник встановлено в театрі опери та балету, а також в одному з житлових будинків мікрорайону Сихів, де проживає особа з інвалідністю.

 

Прикладом універсального дизайну є площа Робсон у Ванкувері, Канада.

Приклад універсального дизайну площа Робсон. Ванкувер, Канада

Чи існує в Україні відповідальність за порушення?

Так, Кримінальний кодекс України (стаття 161) встановлює відповідальність за порушення принципу рівноправності громадян за різними ознаками, у тому числі, й за ознакою інвалідності. Міра покарання – позбавлення волі на строк до 5-ти років. Крім того, відповідні контролюючі органи встановлюють штрафи за такі порушення.

 

Статтю підготовлено за метеріалами: http://helsinki.org.ua/articles/yurysty-uhspl-dyskryminatsiya-lyudej-z-invalidnistyu-ihnorujetsya-derzhavoyu/

 

Світлини ©Тетяна Гончарук